Методичні вказівки до роботи з художніми текстами та контрольні вправи (викладач В.А. Передерій)

У рамках впровадження компетентнісного підходу в освітній процес на заняттях  з іноземної мови (за професійним спрямуванням) багато уваги приділяється вивченню спеціальної лексики професійно орієнтованих мовних штампів та фразеологізмів. Поряд з цим залишається необхідність покращення загальної мовної компетенції, розширення світогляду, поповнення інформаційної бази студентів з історії та культурних традицій країни, мова якої вивчається. Для досягнення мети з розвитку мовлення ефективно використовувати приклади мови оригіналу, яка більш повно та яскраво відображується у прикладах з класичної художньої літератури. Поряд з цим кожен письменник є носієм культурних та побутових традицій країни, мова якої вивчається. Працюючи з оригінальними літературними текстами, ми отримуємо схему побудови висловлювань та досліджуємо їх внутрішній семантичний зв’язок.

Ефективне використання літературного матеріалу має дві задачі, які можна умовно визначити:

1. навчальну;

2. просвітницьку (у деяких джерелах визначається як ненавчальна).

Розглядаючи першу задачу, треба звернути увагу на розвиток мовних навичок студентів з використання граматичних форм, правил орфоепії, лексичних одиниць. Під час такої роботи студент отримує можливість дослідити характерні зв’язки граматичних форм у реченнях, отримує приклади використання лексичних одиниць в окремих змістових уривках тексту, що дає змогу визначити та відчути емоційну атмосферу твору. В роботі з уривками з класичної англійської літератури студент отримує можливість порівняти мовні засоби, притаманні окремим літературним жанрам та проаналізувати процес розвитку мови за певний період часу.

У рамках просвітницької задачі, працюючи з уривком з класичного твору, студент додатково отримує інформацію про важливі деталі побуту, суспільні погляди та культурні традиції епохи, яка висвітлена у творі.

Якщо перша задача вирішує конкретні задачі з вивчення іноземної мови, то друга розширює світогляд, виховує морально та естетично.

Велике значення під час навчання має вірна послідовність етапів роботи з текстом. Вони органічно вплітаються в логічну схему пізнавальної діяльності, тобто в окремі етапи виділяються:

1. ознайомлення з текстовим матеріалом – читання тексту, бажано вголос. Перше читання бажано провести в середньому темпі, під час нього студент отримує попередню інформацію про складність тексту, у першу чергу, про складність граматичних форм, використану лексику та фонетичне звучання. Далі рекомендовано вдруге прочитати текст повільно, одночасно аналізуючи проблемні з його точки зору місця. Після цієї роботи у студента складається загальних образ наданого матеріалу. Наприклад, текст складний; текст зрозумілий, але є складні елементи; текст легкий.

2. Далі необхідно скласти власний словник незнайомих слів та провести словарну роботу (знайти переклади та записати їх). Потім рекомендується завчити слова з перекладом, користуючись досвідом роботи з новою лексикою, отриманим на попередніх заняттях. Результатом цього етапу повинно стати збагачення мовного інструментарію для подальшого перекладу та власної інтерпретації тексту, а також появлення власного активного словника.

3. Переклад, осягнення загального змісту та повне розуміння тексту. По закінченні цього етапу студент готовий до переказу змісту власними словами з використанням щойно вивчених слів, ідіом та фразеологічних зворотів. Непогано буде під час переказу використовувати ввідні речення та стимулювати студента до застосування оціночних суджень та висновків. Відповідні речення та фрази можна спочатку сформулювати рідною мовою з подальшим перекладом іноземною або звернутися до ресурсів мережі Інтернет та інтерактивних словників.

4. Виконання після текстових вправ, наданих в методичному матеріалі, можна рекомендувати після другого етапу (словарна робота). В такому разі студент може краще та якісніше підготуватися до подальшого перекладу та переказу тексту.

Методичний матеріал з контрольними вправами

Заняття №18

Тема: Читання художнього тексту.

Мета: Навчитися читати текст, звертаючи увагу на фонетичні, граматичні та синтаксичні особливості. Познайомитися з новими лексичними одиницями та фразеологічними зворотами, навчитися використовувати їх у самостійній роботі під час виконання контрольних вправ.

Зміст:

1.  Аудіювання тексту.

2.   Самостійне читання.

3.   Голосне читання.

4.   Робота з окремими лексичними одиницями та фразеологічними зворотами,

пояснення їх змісту та семантичних зв'язків.

5.   Пошукове читання.

6.   Переклад тексту.

7.   Самостійне виконання вправ.

THE SERENADE

I celebrated my fortieth birthday by putting on one of the amateur theatrical performances for which my house at Beckenham is famous.

The play, written by myself, was in three acts, and an important feature was the sound of a horn in the second act.

I had engaged a horn player to blow the horn. He was to place himself, not on the stage, but downstairs in the hall so as to make it sound distant.

The best seat was occupied by the beautiful Linda Fitz-nightingale. The next chair, which I Jiad intended for myself, had been taken by Mr Porcharlester, a young man of some musical talent.

As Linda loved music, Porcharlester's talent gave him in her eyes an advantage over older and cleverer men. I decided to break up their conversation as soon as I could.

After I had seen that everything was all right for the performance, I hurried to Linda's side with an apology for my long absence. As I approached, Porcharlester rose, saying, "I'm going behind the stage if you don't mind."

"Boys will be boys," I said when he had gone. "Bat how are your musical studies progressing?"

Tm foil of Schubert now. Oh, Colonel Green, do you know Schubert's serenade?"

"Oh, a lovely thing. It's something like this, I think..."

"Yes, it is little like that. Does Mr Porcharlester sing it?"

I hated to hear her mention the name, so I said, "He tries to sing it."

"But do you like it?" she asked.

"Hm, well the fact is.,." I tried to avoid a straight answer. "Do you like it?"

"I love it. I dream of it. I've lived on it for the last three days."

"I hope to hear you sing it when the play's over."

"I sing it! Oh, I'd never dare. Ah, here is Mr Porcharlester, I'll make him promise to sing it to us."

"Green," said Porcharlester, "I don't wish to bother you, but the man who is to play the horn hasn't turned up."

"Dear me," I said, "I ordered him at exactly half-past seven. If he fails to come in time, the play will be spoilt."

I excused myself to Linda, and hurried to the hall. The horn was there, on the table. But the man was nowhere to be seen.

At the moment I heard the signal for the horn. I waited for him, but he did not comb. Had he mixed up the time? I hurried to the dining-room. There at the table he sat, fast asleep. Before him were five bottles, empty. Where he had got them from was beyond me. 1 shook him, but could not wake him up.

I ran back to the hall promising myself to have him shot for not obeying my orders. The signal came again. They were waiting. I saw but one way to save the play from failure.

I took up the instrument, put the smaller end into my mouth and blew. Not a sound came from the thing.

The signal was given a third time.

Then I took the horn again, put it to my lips and blew as hard as I could.

The result was terrible. My ears were deafened, the windows shook, the hats of my visitors rained from their pegs, and as I pressed my hands to my head, the horn player came out, shaky on his feet, and looked at the guests, who began to appear on the stairs...

For the next three months I studied horn-blowing. I did not like my teacher and hated to hear him always saying that the horn was more like the human voice than any other instrument. But he was clever, and I worked hard without a word of complaint. At last I asked him if he thought I could play something in private to a friend.

"Well, Colonel," he said, "I'll tell you the truth: it would be beyond your ability. You haven't the lip for it. You blow too hard, and it spoils the impression. What were you thinking of playing to your friend?"

"Something that you must teach me, Schubert's serenade."

He stared at me, and shook his head. "It isn't written for the instrument, sir," he said, "you'll never play it." But I insisted. "The first time I play it through¹ without a mistake, I'll give you five pounds," I said. So the man gave in.

I. Answer the following questions, using the active vocabulary of the lesson.

1.  What kind of performance did Colonel Green put on?

2.   What was one of the important features of the play?

3.   Why did Colonel Green mention the place where the horn player was to sit?

4.   What made Colonel Green think that Mr Porcharlester had an advantage over him in Linda's eyes?

5.   Whom did Colonel Green mean by "older and cleverer men"?

6.   What did Colonel Green do after making all the necessary arrangements?

7.   Why did Colonel Green hate to hear Linda mention the young man's name?

8.   Why did Colonel Green try to avoid a straight answer to Linda's question?

9.   Why didn't the horn player turn up at the appointed time? Had he really mixed anything up?

10. Why was Colonel Green so displeased at this? What would the horn player's absence mean for the success of the play?

11. Was it clear to Colonel Green how the horn player had managed to get so drunk, or was it beyond him?

12. What did Colonel Green think was the only way to save the play from failure?

13. Why did Colonel Green press his hands to his head after blowing the horn?

14. What did Colonel Green hate to hear his teacher say?

15. Did Colonel Green complain that horn-blowing was hard work? Why not?

16. What did the teacher say about Colonel Green's ability to play the horn? What did he say particularly spoilt the impression?

17. What did Colonel Green wish to play in private to a friend?

18. Why did the teacher stare at the Colonel on hearing this?

19. Why did Colonel Green insist on being taught to play the serenade?

20. Why did the teacher finally give in?

II. Complete the following sentences from the text.

1. The horn player was to place himself downstairs in the hall, ... 2. The next chair,,... had been taken by Mr Porcharlester, a young man... 3. I decided to... 4. "Boys will be boys," I said when he had gone, "But..." 5. I love it. I dream of it. I've... 6. "Green," said Porcharlester, "I don't wish to bother you, but the man..." 7. I ran back to the hall, promising myself... 8. Not a sound... 9. "Well, Colonel," he said,...

III.   Substitute words and word combinations from the text for the italicized parts.

1. I celebrated my fortieth birthday by putting on a theatrical performance which was to be played by some of my friends, who were not professional actors. 2. As Linda loved music, Porchariester's talent, in her eyes,placed him above older and cleverer men. 3. ...I hurried to Linda's side, saying I was sorry I had been away for such a long time. 4.1 disliked to hear her say the name, so I said... 5.1 tried not to give a straight answer. 6. "I don't wist to bother you, but the man who is to play the horn hasn't come yet." 7. "I ordered him at exactly half past seven. If he doesn't do what he is expected to do, the play will not be successful." 8.1 could not understand at all where he had got the bottles from. 9.1 saw but one way to save the play from being quite unsuccessful. 10. He was clever and I worked hard without saying a word against it. 11. At last I asked him if he thought I could play it to a friend when no one else was present. 12. "Well, Colonel," he said, "111 tell you the truth: you'd never be able to play it. You blow too hard and the impression is unpleasant. What did you wish to play?" 13. He gave me a long, close look and shook his head, but my decision was firm, so at last the man said he would teach me.

IV. 
Find English equivalents for the following (See Text).

он должен был расположиться внизу; довольно способный к музыке молодой человек; я решил прервать их разговор; если вы не возражаете; что-то в этом роде; да, немножко похоже; я брежу ею, последние три дня я живу ею; я бы никогда не осмелилась; вот и господин Порчарлестер; я не хочу вас беспокоить; я извинился перед Линдой; сигнал прозвучал снова; я видел только один способ; подул изо всех сил; последующие три месяца; когда я в первый раз сыграю ее до конца

V.  Give the situations in which the following are used (See Text).

a feature, an advantage, an apology, to mention, to avoid, to turn up, to spoil, to mix up, beyond, to press, to hate, a complaint, to think of, to stare, to insist

VI. Correct the following statements.

1. Colonel Green hated art and an amateur performance was quite an unusual event at his house. He put on a play because a friend of his had written it and persuaded him to produce it.

2. Miss Linda was a plain-featured old woman always dressed in old-fashioned clothes. She hated music and tried to keep away from Mr. Porcharlester to avoid having to talk about it.

3. Mr. Green realized that Mr. Porcharlester was in love with Miss Linda, so when he saw the young people together, he left them alone so as to give them a chance to speak to each¹ other in private.

4. The sound of a horn was an important feature in the play. But Mr. Green was so engaged in conversation with Linda that he took no notice of Porcharlester's words and stayed where he was.

5. Mr. Green put the horn to his lips and carefully blew it. The sound was pleasant, but too soft to be heard by any-body but himself, so he tried again and this time the result was terrible.

6. Mr. Green worked hard, but he never complained, for he was fond of his music teacher. It was a pleasure for him to be always reminded that the horn was more like the human voice than any other instrument.                                                                              ,

7. The      teacher said that Schubert's serenade was not written for the horn, but he was convinced that the Colonel would play it excellently, as his musical ability was beyond praise.